Психологічне насильство: те, про що важливо говорити!
В рамках кампанії “16 днів проти насильства” практичний психолог ЦПО "Оберіг" БМР Юлія Любшина провела психоедукаційну лекцію для педагогів закладу щодо обізнаності про психологічне насильство.
Психологічне насильство - це не про синці чи фізичний біль. Це про слова, дії й поведінку, які ранять так само глибоко, але невидимо: маніпуляції, приниження, погрози, контроль, емоційний тиск. Кривдник робить це зумисне - щоб викликати реакцію, зламати опір, послабити впевненість людини в собі. Навіть якщо це “не болить в тілі”, це болить в душі - і цей біль реальний. Коли така поведінка повторюється, вона породжує страх, тривогу, емоційне виснаження та руйнує благополуччя. Саме тому ми говоримо про насильство.
Ознаки психологічного насильства, які важливо помічати:
– систематичне присоромлення перед іншими;
– спроби контролювати ваше життя: контакти, роботу, час, вибір;
– погрози фізично чи фінансово зашкодити вам або вашим близьким;
– знецінення того, що ви не можете змінити (зовнішність, здоров’я, походження);
– ігнорування та демонстративне “тебе не існує”;
– маніпулятивне виправлення ваших слів, щоб викликати сором;
– постійна безпідставна критика;
– заборона спілкуватися з іншими, відвідувати роботу чи навчання;
– переслідування в реальному житті чи онлайн;
– шантаж, тиск, тонкі або прямі спроби залякати.
Поширені форми психологічного насильства
• Аутинг - розголошення особистої інформації без згоди.
• Булінг - систематичне приниження дітей у школі.
• Віктімблеймінг - звинувачення жертви у тому, що з нею сталося.
• Газлайтинг - змушування сумніватися у власній пам’яті та здоровому глузді.
• Мобінг - цькування на роботі.
• Сталкінг - нав’язливе переслідування та контроль.
Що відчуває людина, яка переживає психологічне насильство:
– тривога, напруга, страх;
– труднощі з концентрацією та зниження самооцінки;
– безсоння, панічні атаки, прискорене серцебиття;
– психосоматичні болі;
– відчуття безпорадності та ізоляції.
Як діяти, якщо ви стикаєтеся з психологічним насильством:
фіксуйте розмови, погрози, листування;
збирайте докази - фото, скріншоти, відео;
залучайте свідків того, що відбувається;
звертайтеся до людей, яким довіряєте - друзі, родина, колеги;
не залишайтеся наодинці.
Куди звернутися по допомогу
15-47 - національна гаряча лінія для постраждалих від домашнього насильства (цілодобово, безкоштовно).
0 800 500 335 або 116 123 - Національна гаряча лінія з протидії домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації.
Також ви можете звернутися:
– до поліції;
– до суду;
– до фахівців психологічних служб.
Пам’ятайте важливе: психологічне насильство є реальною шкодою. Про нього не можна мовчати.
Ви не винні у тому, що хтось ображає вас, принижує чи контролює.
Ви маєте право на повагу, безпеку й спокій.
Допомога є поряд - і просити її не соромно.
Безкарність завжди посилює зло.
Говорити про насильство - означає зупиняти його.
